Новини

 Президент Литви нагородив групу українців – захисників Вільнюса 1991 року.
Президент Литви Гітанас Науседа з нагоди Дня захисників свободи вручив пам’ятні медалі групі активістів, які обороняли незалежну Литовську Республіку під час російської агресії 1991 року.

Детальніше


 У неділю, 8-го червня 2019р., відбувся  14-й з’їзд Республіканської Християнської партії – яка була заснована  політв’язнями :Михайлом Горинем, Миколою Руденком, Василем Овсієнком та іншими. Зїзд  привітав  Віталій Кононов, лідер патії Зелених із якою  РХП єднають давні дружні стосунки.  Голова РХП  Микола Поровський виступив із  доповіддю «Про ситуацію в Україні після президентських виборів та завдання РХП в руслі позачергових виборів Парламенту»...

Детальніше


Шановний пане Президенте України
      Центральний Провід Республіканської Християнської Партії – заснованої політв’язнями комуністичного режиму , із обуренням констатує що Вами із нагоди Дня юриста, нагороджено  суддю апеляційного суду міста Києва у відставці Григорія Зубця орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня з формулюванням: "За вагомий особистий внесок у розбудову правової держави, забезпечення захисту конституційних прав і свобод громадян, багаторічну плідну працю та високий професіоналізм". 
    Це не відповідає дійсності тому що  що у березні 1984 року заступник голови Київського міського суду Григорій Зубець головував на засіданні, під час якого засудив  відомого дисидента і борця за волю України  Валерія Марченка до десяти років таборів особливого режиму і п’яти років заслання, що для хворого В. Марченка було (і таки виявилося) смертним вироком.
 

 

Детальніше


Виступ на телеканалі "Чесно" Голови РХП Поровського М.І.

Картинки по запросу Микола Поровський

Детельніше за посиланням

www.youtube.com/watch 

Детальніше





ЗАЯВА Союзу Патріотичних Сил (СПС) з приводу призначеної дати позачергових парламентських виборів.



  Системна політична криза, яка тривалий час розхитує українське суспільство і мобілізує український політикум, навіть після призначення дати позачергових виборів Верховної Ради не отримала довгоочікуваної розв’язки.

Сподівання супільства на те, що після Помаранчевого майдану нова влада забезпечить економічний добробут і соціальну справедливість та надії іншої частини суспільства, що із призначенням Прем’єр-міністром В. Януковича буде “покращення вже зараз” розвіялися і на Заході і на Сході. А діюча влада - і коаліція і опозиція, свою бездіяльність і невиконання виборчих зобов’язань пояснює слоганом “Тому що...”

Між антикризовою коаліцією і парламентською опозицією передусім і далі ведеться запекла боротьба за посадові місця у структурах влади, володіючи якими можна, у той чи інший спосіб, впливати на результати позачергових виборів.

Захоплення Генпрокуратури підрозділом “Беркут” під особистим керівництвом Міністра Внутрішніх справ і протиправне вселення звільненого з посади Генпрокурора у кабінет, силове витіснення із Генпрокуратури підрозділу державної охорони, перебрання на себе групою Народних депутатів від партії Регіонів під час подій у Генпрокуратурі функцій бойовиків, суддів і верховної влади одночасно, свідчить про те, що в Україні панує беззаконня, а частина Народних депутатів деградувала до рівня рейдерського угрупування, що спеціалізується на захопленні приміщень органів державної влади.

Ці та інші дії парламентських політиків дискредитують Україну в очах цивілізованого світу.

Водночас вибори нової Верховної ради за нині діючою виборчою системою голосування за закритими партійними списками однозначно не принесуть очікуваних змін на краще. Внаслідок формування виборчих списків тими ж лідерами конфронтуючих політичних сил, можна очікувати, що до новообраної Верховної Ради потраплять в переважній більшості ті ж самі політики що створили політичну кризу і свою роботу вони розпочнуть із того ж самого і тими ж методами.

Реально, нинішні депутати Верховної Ради у переважаючій більшості, становлять єдину закриту корпорацію, котра завдяки нинішній виборчій системі прагне “приватизувати” Парламент, тобто укріпитися в депутатських кріслах назавжди, та спільною метою яких є не допустити нові, відмінні від них політичні сили до депутатських мандатів.

СПС вважає, що тільки зміна виборчої системи та затвердження виборів за відкритими партійними списками – коли кандидати від партій висуваються у кожному з 450 виборчих округів і займають місце у списку партії відповідно кількості набраних голосів – забезпечить стабільну роботу Парламенту відповідальність народних обранців перед своїми виборцями, та політичну стабільність у суспільстві.

СПС вважає, на відміну від нині діючих парламентських партій, що головна функція Парламенту – створення Законодавчих актів, які стали б на перешкоді діям зграї “прихватизаторів” та рейдерів біло-блакитного і помаранчового кольрів, котрі розкрадають рештки загальнонаціонального богатства та підбираються до тотального розкрадання земельних ресурсів.

Голова Партії Патріотични Сил        В.М. Палій

Голова Республіканської Християнської партії        М.І.Поровський

Голова Ліберальної партії України        П.С. Циганко

Голова Партії Відродження села        І.Ф. Томич

Голова Політичної партії Третя сила        В.В. Гаврилюк