Новини

У суботу,4 лютого відбувся 13й зїзд Республіканської Християнської партії у роботі якого взяли участь делегати від 18 обласних організацій РХП та гості-Голова НРУ Василь Куйбіда і лідер партії Зелених України Віталій Кононов.Голова РХП Микола Поровський прозвітував зїзду про свою роботу та зроблене ним за час проходження служби в ЗСУ і перебування в АТО. Зїзд високо оцінив роботу М.Поровського та обрав його Головою РХП на черговий термін.Зїзд також обрав керівні органи партії та визначив завдання діяльності РХП на майбутнє

Детальніше


 До Українського Народу, 

Всіх борців за незалежність України, 
Членів Народного Руху України за перебудову (НРУ)
1989-1991 років
Від засновників РУХУ

ЗВЕРНЕННЯ
Увесь Український Народ, та всі друзі нашої держави з великим піднесенням щорічно 24 серпня зустрічають річницю відновлення державності України.
Знаменну дату – 25 річницю відродження незалежності Української самостійної соборної Держави, та здійснення віковічної мрії нашого Народу, кожен український патріот вітає з радістю та глибокою тривогою водночас, через агресію проти нашої держави її відвічного ворога - імперської Московії. Ми захоплюємось мужністю та відданістю Захисників Вітчизни, що боронять Україну від московської навали. Низько схиляємось у скорботі перед полеглими на Майдані та в боях проти російського агресора на сході України.

Детальніше


 Створюючи Народний Рух, він був у числі перших борців за нашу свободу. Завдячуючи його активності й дипломатичності (як представника Народної Ради на переговорах із фракцією комуністів), 24 серпня 1991 року ліве крило парламенту підтримало Постанову про Незалежність України. Сьогодні Микола Поровський продовжує відстоювати національні інтереси, але вже не у Верховній Раді, а як офіцер Збройних сил, до яких прийшов добровольцем ще влітку 2014-го. Воював у зоні АТО в полку спецприз- наченців, був заступником командира полку. Віднедавна очолює відділ Головного управління морально- психологічного забезпечення Генерального штабу ЗСУ.

Полковник Микола Поровський

Детальніше


Ми присутні при народженні нового українського епосу. Становлення диктатури Януковича, її повалення народом, Майдан, російська окупація і відродження української армії. Серед героїв нового часу є і кіровоградські військові – 3-й окремий полк спеціального призначення, яких ми знаємо як легендарних «донецьких кіборгів», захисників аеропорту міста Донецьк. Влітку у кіровоградських «спецназівців» з’явився новий замполіт. Один із засновників Народного Руху України, депутат трьох скликань, що брав участь у проголошенні Акту Державної незалежності України, створення української армії та законодавчих основ відновленої української державності. Наприкінці серпня Микола Іванович Поровський написав на своїй сторінці у Facebook наступний статус: «Я від’їжджаю до діючої армії на посаду старшого офіцера армійської бригади. До зустрічі після війни. Ми обов’язково переможемо російського агресора і найманців. Маю честь – підполковник Микола Поровський. Слава Україні!!!».

Детальніше





Хто ми



  РЕСПУБЛІКАНСЬКА ХРИСТИЯНСЬКА ПАРТІЯ

Республіканська Християнська партія створена 1 травня 1997 року на Установчому з’їзді у м.Києві.

Свої ідейні витоки РХП бере з національно-визвольного та правозахисного руху і веде свій родовід від Української Громадської групи сприяння виконанню Гельсінкських угод (УГГ), створеної 9 листопада 1976 року. За оприлюднення фактів порушення прав людини в СРСР 24 її члени були ув`язнені за звинуваченням у "проведенні антирадянської агітації й пропаганди".

Усього в Групі за час її існування було 46 осіб, 43 з них - політв'язні, на страсному рахунку яких понад 550 років неволі. Серед них засновники РХП, відомі громадські та політичні діячі голова Групи письменник Микола Руденко, Михайло Горинь Василь Овсієнко та інші. На початку 80-х років діяльність Групи в Україні була фактично припинена репресіями. Діяло її Закордонне представництво (Петро Григоренко, Надія Світлична, Леонід Плющ).

Члени Групи Олекса Тихий, Юрій Литвин, Валерій Марченко та Василь Стус загинули в неволі в 1984-85 рр.

З ініціативи звільнених під час "перебудови" політв`язнів Українська Гельсінкська група в кінці 1987 року відновила свою діяльність. 7 липня 1988 року на багатотисячному мітингу у Львові було оголошено про створення на її основі Української Гельсінкської Спілки (УГС), опубліковано її Декларацію і Статутні принципи.

УГС відкрито пропагувала ідею незалежності України. Угеесівці стали ядром Товариства політв'язнів, Товариства української мови, "Меморіалу", правого крила Народного Руху України.

Визначною була роль УГС у всеукраїнських акціях, спрямованих на пробудження національної свідомості та консолідацію нації - "Ланцюг єднання", 500-ліття Січі Запорозької, Конгрес національних меншин в Одесі, "дитяча дипломатія". Ініціаторами й безпосередніми організаторами їх були Михайло Горинь (тоді Голова Секретаріату Руху) та Микола Поровський (тоді Голова Координаційної Ради, член Центрального Проводу Руху).

Навесні 1990 року УГС узяла участь у виборах. 10 її членів стали депутатами Верховної Ради УРСР, понад 200 - депутатами місцевих рад. У Верховній Раді була створена опозиційна компартії "Народна Рада" (співголова Михайло Горинь, Координатор Микола Поровський). Діяльність УГС явно вийшла за межі правозахисної організації. Назріла необхідність реорганізувати її в політичну партію. Установчий з`їзд відбувся 29-30 квітня 1990 року в Києві. Він постановив створити Українську Республіканську партію, визначив її мету відродження української нації та посідання нею гідного місця серед вільних націй світу, розбудову Української соборної самоcтійної держави як неодмінну умову політичного, економічного й духовного поступу українського народу, піднесення його добробуту, утвердження демократичного ладу та розвитку громадянського суспільства.

В жовтні 1995 року на VІ з`їзді з ініціативи Почесного Голови було обрано нове керівництво УРП. Невдовзі новообране керівництво стало порушувати внутрішньопартійну демократію, етичні норми. Це особливо виразно виявилося на VІІ з`їзді партії, який відбувся в грудні 1996 року. Нове керівництво згорнуло гласність у партії, зруйнувало фракцію "Державність" у Верховній Раді, відступилося від правоцентристських ідеологічних засад, стало висувати лівацькі, псевдореволюційні гасла.

Для відновлення партії на її традиційних засадах була створена ініціативна група у складі М.Горбаля, М.Гориня, Л.Горохівського, Л.Кононко, В.Овсієнка та М.Поровського. 21 березня було створено Організаційний комітет підготовки установчого з'їзду юридично нової партії та схвалено запропонований М.Поровським проект Декларації про створення Республіканської Християнської партії, покликаної продовжити традиції УГГ-УГС. Запровадження з ініціативи М. Поровського до назви партії означення "християнська" засвідчило прагнення засновників увиразнити обличчя партії та запровадити до принципів партійної діяльності засади християнської моралі.

Оргкомітет постановив скликати Установчий з`їзд РХП 1 травня 1997 року. 512 делегатів представляли 5742 прихильників з організацій та оргкомітетів, які діяли в 21 області. З`їзд постановив створити Республіканську Християнську партію, прийняв її Статут і Програмові засади, низку ухвал та інших документів.

З`їзд обрав Головою РХП народного депутата України Миколу Поровського, Першим заступником Голови - народного депутата Миколу Горбаля, заступниками - Тамару Просяник, Василя Овсієнка, Віталія Бондзика. Рада партії обрала Центральний Провід, призначила Головою Секретаріату Юрія Луціва.

РХП визначила своєю метою розбудову Української самостійної соборної держави з ринковою економікою та зміцнення національної безпеки як неодмінної умови політичного, економічного та духовного поступу й консолідації українського народу, піднесення його добробуту, утвердження демократичного ладу, становлення соціальної справедливості та розвитку громадянського суспільства з тим, щоб Україна посіла гідне місце серед вільних народів світу.

Установчий з'їзд задекларував визначальними для республіканців-християн такі ідеї та принципи:

- національне і християнське відродження України;

- консолідація українського народу;

- захист гідності та безпеки людини і громадянина, прав й свобод, закладених у Конституції України, Загальній декларації прав людини ООН, інших міжнародних документах, які діють на території України;

- утвердження приватної власності як основи економічної незалежності та політичної свободи особи;

- пропаганда об`єднання діючих в Україні Православних Церков у єдину Помісну Українську Православну Церкву та єднання всіх національних християнських Церков України в ім`я процвітання українського народу;

- протидія імперському впливові, здійснюваному через церковно-релігійні структури.

З перших днів свого існування партія розгорнула активну діяльність.

2 травня відбувся Установчий з`їзд молодіжної організації РХП, яка прийняла назву "Республіканська Християнська Молодь". У рамках програми РХП "Виховання національно свідомої, духовно багатої та фізично здорової молоді" та щоб зміцнити молодіжну організацію, з 28 червня по 6 липня 1997 року РХМ провела таборування в Карпатах, на якому проводилося навчання-підготовка молодіжних лідерів. У ньому взяли участь 62 представники 15 областей України.

Восени 1997 РХП скликала з'їзд своєї жіночої організації.

Центральний Провід РХП започаткував серію конференцій "Розвиток міжрегіональних ділових зв`язків - шлях до утвердження економічної незалежності України". У першій такій конференції, що відбулася 15-17 липня 1997 року в Івано-Франківську, взяли участь представники ділових кіл Дніпропетровщини, Львівщини, Тернопілля, Донбасу та Києва. Вони уклали між собою низку контрактів.

24 липня 1997 року Міністерство юстиції України зареєструвало Республіканську Християнську партію, реєстраційне Посвідчення № 886.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО РЕСПУБЛІКАНСЬКУ ХРИСТИЯНСЬКУ ПАРТІЮ

1. Дата заснування - 1 травня 1997 року на Установчому з’їзді в м. Києві.

Дата реєстрації - 24 липня 1997 року. Реєстраційне посвідчення № 886, видане Міністерством юстиції України.

2. Розрахунковий рахунок РХП: 260082009 в АКБ “Перкомбанк”, м.Київ, МФО 321712. Код ЗКПО 21666654.

3. Партійна символіка - емблема і прапор

Затверджені Ухвалою Позачергового з’їзду РХП № 13 від 15 листопада 1997 року “Про символіку РХП”: ангел, що правим крилом охороняє територію України на синьому тлі.

Девіз: “Цілі наші шляхетні й відкриті, засоби наші чесні і мирні. Ми переможемо!”

Робота   Хлiб   Порядок

4. Юридична та поштова адреса партії: Київ, вул. Петра Сагайдачного, 23/4.

Телефони: (044) 463-71-06, 463-71-05, 463-71-07 (факс).

5. Політична орієнтація. РХП є правоцентристська партія.

6. Ініціатори створення партії:

Горбаль Микола, Овсієнко Василь, Горинь Богдан, Поровський Микола, Горинь Михайло

7. РХП складається з таких ланок:

– обласних організацій з Київською міською організацією – 24;

– районних і міських організацій – 252;

– жіночої організації РХП "Всеукраїнська громадське об’єднання жінок-республіканок";

– Ради підприємців при РХП,

– молодіжної організації “Республіканська Християнська молодь”.

8. Нинішні керівники партії:

Голова РХП - Поровський Микола Іванович. Обраний на Установчому з’їзді РХП (01.05 1997, м.Київ), переобраний на ІІ (30.05 1998, м.Київ), ІІІ (06.06 1999, м.Київ) та ІV (03.06 2000, м.Львів), VIII (26 листопада 2005) i IX (10 квитня 2007) позачерговий з’їздах РХП.

Перший заступник Голови РХП - Банах Ігор Романович, обраний на ІІІ (06.06 1999, м.Київ) і ІV (03.06 2000, м.Львів), VII (7 березня 2004), IX (10 квiтня 2007)з’їздах РХП.

Заступники Голови РХП:

1. Перший заступник - Банах Iгор 2.Бабiев Григорiй 3.Сахно Олександр. 4. Бондарчук Володимир - Голова молодіжної організації РХМ (член Молодіжного Уряду), обраний на п’ятому з’їзді РХМ 25 листопада 2000 року.

 

Почесний голова РХП - Михайло Горинь. Голова Політично-консультаційної Ради

9. Кількість членів партії.

На 01.01.2001 р. 11034 членів у 24 обласних та 252 районних організацій.

10. Наявність представників РХП в центральних органах влади:

Голова РХП Поровський Микола Іванович з вересня 1999 року по вересень 2003 року працював Першим заступником Голови Державного комітету з енергозбереження, народний депутат України першого, другого і четвертого скликань Верховної Ради України.

РХП має 148 депутатів обласних, міських та районних рад.

Мiсто Борислав (Львівської області) фракція у міській раді 8 депутатів

м. Львів фракція у міськраді 4 депутати

11. Партійні з’їзди.

Установчий з’їзд - 1 травня 1997 року, м.Київ. 512 делегатів (з обраних 520) представляли 5.742 прихильників з організацій та оргкомітетів, які діяли в 21 області.

Позачерговий з’їзд, І етап - 19 жовтня 1997 року, м.Київ. 203 делегати (з обраних 212) представляли 6.430 членів партії, 18 обласних, 153 районні організації.

ІІ етап Позачергового з’їзду - 15 листопада 1997 року, м.Київ. Присутні 145 делегатів з 212 обраних.

ІІ з’їзд - 30 травня 1998 року, м.Київ. 135 делеґатів представляли 5.607 членів партії з 18 обласних, 159 районних організацій.

ІІІ з’їзд - 6 червня 1999 року, м.Київ. 208 делегатів (з 307 обраних) представляли 6.532 члени партії з 18 обласних організацій.

ІV з’їзд - 3 червня 2000 року, м.Львів. 361 делегат (з 361 обраних) представляли 8.369 членів партії з 18 обласних організацій.

V з’їзд - 23 грудня 2001 VI з’їзд - 10.11 2002 VII з’їзд -07.березня 2004

VIII з’їзд - 26 листопада 2005

IX позачерговий з’їзд 10 квітня 2007 р.

Х з' їзд -19 грудня 2009 року

ХІ з' їзд -22 січня 2012 року

12. На виборах до Верховної Ради 29 березня 1998 року РХП йшла самостійно під №5, отримала 146.715 (0.552 %) голосів виборців і посіла 23-є місце серед 30 партій і блоків.

РХП та НДП підписали Декларацію про стратегічне партнерство.

В грудні 2001 року РХП увійшла до виборчого блоку Віктора Ющенка "Наша Україна".

13. Міжнародні контакти (з політичними партіями, міжнародними організаціями).

РХП підтримує зв’язки з Рухом Третьої Речі Посполитої (Польща), з Українською Головною Визвольною Радою (США), Конгресом Українців Канади.