Я сильно не хотів торкатися теми полько-українського протистояння 1939-1947 рр. Копаючись в історичних матеріалах, я неодноразово зустрічав такі факти, що розумів – Волинська трагедія часів Другої Світової війни це така багнюка у яку тільки залізь – і не відмиєшся. Але тут, що називається – дістали. Можна пор різному ставитися до того, що якась кількість жінок воліє займатися проституцією, але коли колишня повія починає читати моралі про пристойність – це вже гидко.

 Отже. Стало відомо що у сеймі Польщі зареєстрований проект постанови про визнання ОУН та УПА злочинними організаціями, що здійснили геноцид стосовно польського населення у так званих «східних кресах» тобто, теренах Західної України у 1939-1947 рр. Злочинними також названі дивізія «Галичина» та українська допоміжна поліція – все за те саме, за геноцид. Натомість постанова висловлює данину пам’яті Армії Крайовій, Кресовій самообороні, Батальйонам хлопським, тощо, «які вели драматичну, нерівну боротьбу з захисту польського цивільного населення». Що мене збурило? Всього лише деякі історичні подробиці.

 У сороковий день після відходу в вічність Михайла Гориня, у Києві,  21  лютого, відбувся «Вечір пам΄яті». О 16 годині відслужено панахиду за Покійного в церкві Святого Миколая Чудотворця «УГКЦ» на Аскольдовій могилі.
О 18 годині у приміщенні видавництва «Смолоскип»  на Подолі зібралися друзі й соратники видатного політичного діяча і державотворця М. Гориня.

 "Нема в нас українського уряду. Це російський уряд України. У ньому тримають кількох українців - для декору і відстрілу. Як у 20-30-х роках. Тільки тепер не відстрілюють, а влаштовують автокатастрофи чи фабрикують кримінальні справи. Президент, прем’єр-міністр, віце-прем’ри, більшість міністрів, на інших ключових посадах - не українці, деякі й народжені поза Україною. І вони мають тут свій, російський національний інтерес: Україну "упразднить за ненадобностью" (вислів М.Салтикова-Щедріна"). Що їх совістити чи докоряти їм? Це відверті вороги. Їх треба гнати геть з України." В.Овсієнко.

 Він керувався девізом "Краще засвітити одну свічку, ніж усе життя проклинати пітьму". У Львові близько 2 години ночі 13 січня 2013 р. згасло життя видатного організатора самвидаву, правозахисника, громадського та політичного діяча. Похорон борця за людські права і незалежність відбудеться у Львові, ймовірно, 15 січня.

Народився Михайло Горинь 17 червня 1930 року в с. Кнісело Жидачівського р-ну Львівської обл.

Його батько, Микола Михайлович (1905 – 1988), був головою сільської “Просвіти”, керував районною нелеґальною організацією ОУН, репресований польською та радянською владою. Родина матері, Стефанії Данилівни (з роду Грек, 1911 – 2003), теж була політично активною.

У Львові 15 січня відбулося виїзне засідання Центрального Проводу РХП. Члени Проводу розглянули питання «Про діяльність РХП в сучасних умовах», а також «Про співпрацю РХП із новоствореною партією «Самопоміч».