Новини

 Президент Литви нагородив групу українців – захисників Вільнюса 1991 року.
Президент Литви Гітанас Науседа з нагоди Дня захисників свободи вручив пам’ятні медалі групі активістів, які обороняли незалежну Литовську Республіку під час російської агресії 1991 року.

Детальніше


 У неділю, 8-го червня 2019р., відбувся  14-й з’їзд Республіканської Християнської партії – яка була заснована  політв’язнями :Михайлом Горинем, Миколою Руденком, Василем Овсієнком та іншими. Зїзд  привітав  Віталій Кононов, лідер патії Зелених із якою  РХП єднають давні дружні стосунки.  Голова РХП  Микола Поровський виступив із  доповіддю «Про ситуацію в Україні після президентських виборів та завдання РХП в руслі позачергових виборів Парламенту»...

Детальніше


Шановний пане Президенте України
      Центральний Провід Республіканської Християнської Партії – заснованої політв’язнями комуністичного режиму , із обуренням констатує що Вами із нагоди Дня юриста, нагороджено  суддю апеляційного суду міста Києва у відставці Григорія Зубця орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня з формулюванням: "За вагомий особистий внесок у розбудову правової держави, забезпечення захисту конституційних прав і свобод громадян, багаторічну плідну працю та високий професіоналізм". 
    Це не відповідає дійсності тому що  що у березні 1984 року заступник голови Київського міського суду Григорій Зубець головував на засіданні, під час якого засудив  відомого дисидента і борця за волю України  Валерія Марченка до десяти років таборів особливого режиму і п’яти років заслання, що для хворого В. Марченка було (і таки виявилося) смертним вироком.
 

 

Детальніше


Виступ на телеканалі "Чесно" Голови РХП Поровського М.І.

Картинки по запросу Микола Поровський

Детельніше за посиланням

www.youtube.com/watch 

Детальніше





Розраховуватися з Росією рублями - рішення паліативне.



 Паліатив - це засіб, що тимчасово полегшує хворобу чи проблему , але її не ліквідовує. 

В світі прийнято  заключати комерційні угоди і вести міжнародну торгівлю в резервних валютах - стійких і вільноконвертованих. До таких валют відносяться долар США, євро, японська йена, швейцарський франк. Російський рубль, на сьогодні,  не являється ні резервною валютою, ні вільноконвертованою, а тим більше – не являється стійкою. Влада Росії заявляла неодноразово про свої наміри перетворити свій рубль в резервну валюту. Але для цього  потрібно  створити цілу низку рубльових фінансових інструментів в які іноземні інвестори могли б розміщувати рублі, які дозволяли б іноземним інвесторам  користуватися рубльовими активами  в міжнародних операціях. Одним з таких інструментів є торгівля енергоносіями в рублях, розширення зони рубльової торгівлі і обсягів торгівлі. Тому згода Росії на оплату газу  Україною в рублях відповідає інтересам Росії.

 

Звичайно, що допуск рубля в міждержавній торгівлі з Росією має для України як свої  плюси так і мінуси.

 Серед плюсів слід назвати:

- можливість України мобілізувати тимчасові надлишки рублів в Україні для оплати за газ в умовах дефіциту доларів США; 

- одні і ті ж обсяги залишків рублів в Україні матимуть більшу купівельну спроможність в Росії  в фазах ревальвації російського рубля, якщо контракти заключні в доларах США. Росія,  пропонуючи рубль в міждержавних розрахунках мала б, у відповідності з міжнародними вимогами до резервних валют,  прийняти на себе зобовязання не допускати девальвації  рубля і ліквідувати валютні та торгові обмеження;

-на позитвний ефект від оплати рублями за газ Україні можна розраховувати лише в умовах  (в фазах) , коли Україна в торгівлі з Росією матиме стійке позитивне сальдо. Тобто, коли Україна не матиме дефіциту рублів. Дефіцит торгового сальдо з Росією можна було б ліквідувати якби в Договорі про зону вільної торгівлі в СНД не було б дискримінаційної статті  про можливість обмеження експорту продукції з України в країни СНД, якщо це суперечитиме інтересам країн що ввійшли в Митний Союз з Росією, та якби не було виключень товарних груп з зони вільної торгівлі.

 

Але мінусів від торгівлі з Росією в рублях набагато більше:

-         в умовах негативного сальдо в торгівлі з Росією в України стійкого надлишку рублів не може бути навіть теоретично. Надлишок може бути лише епізодичним ;

-         в умовах дебетового торгового сальдо України з Росією рублі треба буде купувати на внутрішньому ринку України за ті ж долари. Тобто це не призведе до зниження попиту на долари в Україні;

-         в умовах дефіциту рублів на українському ринку  курс рубля  стане вищим ніж в Росії, а покупка і оплата газу рублями дорожчою ніж доларами. Тобто,  при незмінній ціні газу в доларах, його ціна для українських споживачів в гривнях – зросте ;

-         в умовах дефіциту платіжних ресурсів Україні набагато вигідніше брати доларові кредити ніж в Росії рубльові, оскільки , проценти за кредит в доларах на міжнародному ринку набагато нижчі, ніж в Росії проценти за кредит в рублях; Погоджуючись на розрахунки в рублях і на рубльові кредити від Росії, Україна (окрім газової) попаде  у фінансову залежність від Росії і розширить залежність політичну;

-         у фазах девальвації рубля Україна не зможе накопичувати рубльові  резерви, бо до моменту платежу вони обезціняться. Тобто, Україна мала б здійснювати платежі за газ щоденно і негайно– по мірі поступлення рубльових платежів з Росії за поставлену Україною продукцію. Але й при цьому Україна втрачала б також  на курсовій різниці. Та й Росія, мабуть, не погодиться на щоденні платежі. За таких умов їй вигідно не приймати щоденні платежі, а дочекатися 6-го числа наступного місяця (термін платежу за газ , котрий отримує Україна в поточному місяці), коли рубль до долара впаде найнижче і Україна змушена буде заплатити  Росії більший обсяг  рублів в доларовому еквіваленті, в порівнянні з щоденними платежами;

-         наявність рублів в українських банках призведе до необхідності її резервування в НБУ. Диверсифікації резервів НБУ створить нові проблеми як в НБУ, так і в комерційних банках України по управлінні грошовою позицією, а витрати на обслуговування нової розрахункової валюти, що не визнана світом як резервна, – невиправдані і небезпечні з економічної точки зору;

-         резерви НБУ не можуть формуватися з активів, що не є резервними валютами і вільноконвертованими  у відповідності з методологією МВФ тому  що збільшують валютні ризики і знижують загальний рівень ліквідності резервів;

-         в України і Росії різні системи валютного регулювання національних валют. В Україні  фіксований курс гривні,  в Росії - плаваючий курс рубля;

-         впровадження рубля в міждержавну торгівлю призведе до суттєвого посилення позицій російських експортерів в конкурентній боротьбі з українськими на світовому ринку;

-         перехід на розрахунки в рублях, в умовах позитивного сальдо з Росією, зменшить доларові поступлення, доларові резерви, а з ними - знизить можливості імпорту в Україну високотехнологічних товарів, що закупляються за  долари;

       -  якщо Уряд України планує перейти на розрахунки національними валютами в торгівлі 

           з Росією, то чому б не розраховуватися за газ гривнею або доларами, рублями і

            гривнею- одночасно? Чому ми маємо невигідно для себе підсилювати позиції      російської валюти, а не забезпечувати стійкість валюти власної? Чому б Росії не дозволити Україні купляти рублі на російській валютній біржі за гривні?

 

 Та й приклад Білорусі красномовний.  Після того, як в  Росії з Білоруссю обсяг розрахунків  в російських рублях дійшов до 80%, курс білоруських зайчиків падає щоденно – прямо на очах. Наш Уряд теж прагне наступити на білоруські граблі?

 

Розширення можливостей для забезпечення України газом і  забезпечення платежів за нього лежать в інших площинах.

 

Якщо згадати, що при підписані Харківських Угод Україна відмовилася  врегулювати газові питання з Росією; якщо Україна , через неврегульованість торгівельних відносин з Росією відмовляється відізвати свою згоду на вступ Росії в ВТО; якщо Україна відмовляється звертатися до міжнародного арбітражу; якщо Україна підписує Договір про вільну торгівлю з СНД і погоджується на виключення з неї енергоносіїв і інших товарних груп; якщо Україна, граючись в піддавки, віддає Фірташу свій газ і сплачує йому компенсації; якщо Парламент і Президент України списують заборгованість облгазів перед Нафтогазом і бюджетом,- то складається враження, що в України немає ніяких проблем не лише з  газом, а й з його оплатою. І нічого експериментувати з рубльовим розрахунками. До моменту досягненняі позитивного сальдо в торгівлі з Росією введення рубльових розрахунків –паліатив. Розумніше було б добиватися права купляти газ, або рублі в Росії за українську гривню.

 Але коли терапевтичні методи не допомагають – включаються хірурги. Так ось, Україна, як держава, має з 2012 року перестати купувати газ в Росії. Газу власного видобутку для населення і комунальних  потреб в Україні до приходу „команди професіоналів” вистачало. А від частих заяв урядовців про постійне зниження власного видобутку газу і нафти починає „пахнути” банальним розширенням тіньового обороту цими продуктами. Російський газ мають купувати українські бізнесмени за виручку від реалізації своєї продукції, на виготовлення якої вони споживають російський газ. Їх продукція в основному йде на експорт. Якщо в них не вистачає доларів –нехай купують їх на валютному ринку. Нічого за бюджетні кошти здійснювати, так звану,  „докапіталізацію” Нафтогазу і купувати газ для потреб олігархів-бізнесменів.

 За таких умов в бюджеті України вивільняться кошти, якими  слід „закрити дірки” в соціальних платежах і які можна буде спрямувати на створення нових робочих місць для ліквідації безробіття, фінансування потреб бюджетної сфери. Фінансування бізнесменів з бюджету має бути „ліквідоване як клас” . Саме в цьому завдання держави і призначення коштів бюджету За таких умов пенсіонери, афганці і чорнобильці  не мерзнутимуть під КабМіном, а олігархи не зможуть спрямовувати валютну  виручку в офшори.

 

 

Володимир Пилипчук

17.11.11р