Новини

 Республіканська Християнська партія  (заснована   політв’язнями  комуністичного окупаційного режиму – Михайлом і Богданом Горинями, Миколою Руденком, Василем Овсієнком та іншими політв’язнями й українськими патріотами, які в умовах московської окупації  України та тоталітарної  комуністичної диктатури  боролись з імпер-шовіністичним режимом за права  української нації мати  незалежну державу), завжди послідовно  відстоювала  і підтримувала діяльність в Україні   незалежних засобів інформації, а також права громадян на свободу слова та інші демократичні цінності. Завдяки борцям за Свободу й Незалежність  України ці принципи були здійснені у серпні 1991 р.  із проголошенням Верховною Радою  Акту про Незалежність України та звільненням від комуністичної диктатури.  Ці принципи знайшли своє відображення як у партійній програмі РХП так і у практичних діях партії на благо України, адже лідери  РХП були учасниками написання  та прийняття у червні 1996 року  Конституції  України.

Детальніше


 Президент Литви нагородив групу українців – захисників Вільнюса 1991 року.
Президент Литви Гітанас Науседа з нагоди Дня захисників свободи вручив пам’ятні медалі групі активістів, які обороняли незалежну Литовську Республіку під час російської агресії 1991 року.

Детальніше


 У неділю, 8-го червня 2019р., відбувся  14-й з’їзд Республіканської Християнської партії – яка була заснована  політв’язнями :Михайлом Горинем, Миколою Руденком, Василем Овсієнком та іншими. Зїзд  привітав  Віталій Кононов, лідер патії Зелених із якою  РХП єднають давні дружні стосунки.  Голова РХП  Микола Поровський виступив із  доповіддю «Про ситуацію в Україні після президентських виборів та завдання РХП в руслі позачергових виборів Парламенту»...

Детальніше


Шановний пане Президенте України
      Центральний Провід Республіканської Християнської Партії – заснованої політв’язнями комуністичного режиму , із обуренням констатує що Вами із нагоди Дня юриста, нагороджено  суддю апеляційного суду міста Києва у відставці Григорія Зубця орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня з формулюванням: "За вагомий особистий внесок у розбудову правової держави, забезпечення захисту конституційних прав і свобод громадян, багаторічну плідну працю та високий професіоналізм". 
    Це не відповідає дійсності тому що  що у березні 1984 року заступник голови Київського міського суду Григорій Зубець головував на засіданні, під час якого засудив  відомого дисидента і борця за волю України  Валерія Марченка до десяти років таборів особливого режиму і п’яти років заслання, що для хворого В. Марченка було (і таки виявилося) смертним вироком.
 

 

Детальніше


Виступ на телеканалі "Чесно" Голови РХП Поровського М.І.

Картинки по запросу Микола Поровський

Детельніше за посиланням

www.youtube.com/watch 

Детальніше



Камо грядєши, владо України?



 image

 

Угода про зону вільної торгівлі з СНД не лише нічого позитивного не дає Україні, але й затягує Україну в багатоступеневий лабіринт узгоджень з країнами СНД і країнами Митного союзу. При цьому, якщо одній з країн Митного союзу збільшення експорту України в СНД не сподобається, то згаданого збільшення експорту попросту не відбудеться, оскільки положення Договору про створення Митного союзу мають вищу юридичну силу над положеннями Договору про вільну торгівлю. Таке положення зафіксоване в Договорі про створення Зони вільної торгівлі в СНД. Тобто, згаданий Договір – „фільчина грамота”,  у чому Україна зможе пересвідчитися вже упродовж 2012 року.

Росії вигідно здійснити жест „доброї волі” з трьох причин:

- перед виборами російського парламенту і президента продемонструвати своїм виборцям, що процес втягування України в Російську імперію отримав успішний старт;

- запевнитися, що Україна, на відміну від Грузії, з радістю підпише згоду на вступ Росії до СОТ, навіть не вимагаючи від Росії встановлення справедливих цін на газ і тарифів на його транзит в Європу;

- черговий раз продемонструвати світові, що українські лідери звичайні „лохи”, які не здатні зрозуміти, що підписують, а  підписавши чергову „ловушку”,  не зможуть досягти жодного позитиву. Тобто продемонструвати, що вони не здатні вирішувати жодних проблем , які стоять перед Україною.

Підтвердженням цього є показна згода Росії пропустити через свою територію туркменський газ в Україну. Але не зараз, і не з січня 2012 року...... а через півроку. Не пропустять, або „загнуть” такі тарифи на його прокачку через свою територію, що туркменський газ для України стане дорожчим російського. А якщо й пропустять, то з України здеруть 300 процентів штрафу від суми зменшення закупівель газу в Росії. Якщо й не „здеруть”, то розмір штрафу все рівно „повисне” як заборгованість України перед Росією. Але  час на узгодження процедур з отримання туркменського газу через територію Росії буде втрачено Україною для будівництва терміналу в Одесі для зрідженого газу.

Чим керувалися державні мужі України, підписуючи згаданий нікчемний папірець?

- Логікою Ганни Герман - продемонструвати Європі, що до України залицяється не лише європейський, але й російський „кавалер” і українська влада може повибрикуватися як вередлива дівка. Або попросту – шантажувати Європу „російським кавалером”.

- Продемострувати, що європейські цінності - свобода, права людини справедливий суд, вільні вибори їм не прийнятні, оскільки не для цього вони йшли до влади...

Якщо в Україні будуть дійсно вільні вибори, можна впевнено сказати, що нинішня влада „служить народу” останній термін. 

Що ж стримує українську владу від повної інтеграції в Митний союз, в Євроазійський простір, в союз слов’янських народів, в „Третій Рим” Москви?

Таких факторів три:

- активи олігархів і політична влада Партії регіонів однозначно будуть відібрані в них  можновладцями з Росії;

- самі українські олігархи і верхівка Партії регіонів стануть „гастарбайтерами” в керівництва Росії, якщо не емігрують і якщо залишаться живими в процесі „передачі майна”;

- емігрувати в цивілізовані країни, без наступного суду над ними,  їм не вдасться;

  Патріотизм української влади як фактор не слід приймати до уваги,  бо він - відсутній.

Що ж стримує українську владу від повної інтеграції в  Європейський Союз?

- Стане неможливим безкарно грабувати населення України. А жадібність не дає змоги зупинитися на "досягнутому".

- Треба буде постійно підвищувати життєвий рівень українців, європейські рівні пенсійного і медичного обслуговування, освіту. А жадібність не дає змоги олігархам поділитися з найнятими працівниками.

- Треба буде забезпечити вільні вибори, права і свободи людини і захист їх в судах на такому ж рівні, як в Європі. Але тоді доведеться перейняти європейську  культуру поведінки влади з народом, або втратити владу на чергових виборах.

Для нинішньої влади України будь-який варіант інтеграції неприйнятний. Глухий кут. Тому в зовнішній політиці вони обрали за найвищий розум політику, озвучену Ганною Герман, – політику нібито перебірливої дівки – „фліртувати” і не приєднуватися до жодної з груп країн -  ні до європейської, ні до євроазійської, щоб виграти побільше часу на подальше розграбування економіки України і її громадян, а там ... будь-що буде, „прарвьомся”. Це логіка грабіжників.

Куди веде такий шлях?

Сьогодні в Місураті відкрито вільний доступ для  фотографування на фоні тіла Муамара Каддафі....

Володимир Пилипчук, народний депутат України 1-го та 2-го скликань,

Академік Академії економічних наук України,

професор