Новини

 Республіканська Християнська партія  (заснована   політв’язнями  комуністичного окупаційного режиму – Михайлом і Богданом Горинями, Миколою Руденком, Василем Овсієнком та іншими політв’язнями й українськими патріотами, які в умовах московської окупації  України та тоталітарної  комуністичної диктатури  боролись з імпер-шовіністичним режимом за права  української нації мати  незалежну державу), завжди послідовно  відстоювала  і підтримувала діяльність в Україні   незалежних засобів інформації, а також права громадян на свободу слова та інші демократичні цінності. Завдяки борцям за Свободу й Незалежність  України ці принципи були здійснені у серпні 1991 р.  із проголошенням Верховною Радою  Акту про Незалежність України та звільненням від комуністичної диктатури.  Ці принципи знайшли своє відображення як у партійній програмі РХП так і у практичних діях партії на благо України, адже лідери  РХП були учасниками написання  та прийняття у червні 1996 року  Конституції  України.

Детальніше


 Президент Литви нагородив групу українців – захисників Вільнюса 1991 року.
Президент Литви Гітанас Науседа з нагоди Дня захисників свободи вручив пам’ятні медалі групі активістів, які обороняли незалежну Литовську Республіку під час російської агресії 1991 року.

Детальніше


 У неділю, 8-го червня 2019р., відбувся  14-й з’їзд Республіканської Християнської партії – яка була заснована  політв’язнями :Михайлом Горинем, Миколою Руденком, Василем Овсієнком та іншими. Зїзд  привітав  Віталій Кононов, лідер патії Зелених із якою  РХП єднають давні дружні стосунки.  Голова РХП  Микола Поровський виступив із  доповіддю «Про ситуацію в Україні після президентських виборів та завдання РХП в руслі позачергових виборів Парламенту»...

Детальніше


Шановний пане Президенте України
      Центральний Провід Республіканської Християнської Партії – заснованої політв’язнями комуністичного режиму , із обуренням констатує що Вами із нагоди Дня юриста, нагороджено  суддю апеляційного суду міста Києва у відставці Григорія Зубця орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня з формулюванням: "За вагомий особистий внесок у розбудову правової держави, забезпечення захисту конституційних прав і свобод громадян, багаторічну плідну працю та високий професіоналізм". 
    Це не відповідає дійсності тому що  що у березні 1984 року заступник голови Київського міського суду Григорій Зубець головував на засіданні, під час якого засудив  відомого дисидента і борця за волю України  Валерія Марченка до десяти років таборів особливого режиму і п’яти років заслання, що для хворого В. Марченка було (і таки виявилося) смертним вироком.
 

 

Детальніше


Виступ на телеканалі "Чесно" Голови РХП Поровського М.І.

Картинки по запросу Микола Поровський

Детельніше за посиланням

www.youtube.com/watch 

Детальніше



ЗАЯВА Центральних Проводів Республіканської Християнської партії України та Народного Руху України щодо ситуації в Україні та створення Єдиної помісної православної Церкви



 Відверта збройна агресія Росії проти України, інформаційні спецоперації проти українців які проводять спецслужби РФ через засоби інформації та свої структури в Україні, виявили неспроможність державних інструментів - СБУ, МВС, ЗСУ забезпечити територіальну цілісність, суспільно-політичну стабільність та інформаційну безпеку нашої держави. Цьому є багато причин: від систематичного розвалу й дискредитації силових відомств до цілеспрямованої інфільтрації російської агентури у всі сфери суспільного, політичного й економічного життя України. Головним інструментом проведення такої антиукраїнської інформаційної політики є російське телебачення та пропагування з московських церковних амвонів ідеології «рускава міра», паплюження української історії, мови й культури, відверта протидія духовному відродженню України, що стало символом новітньої московської окупації. Невипадково й сам московський Патріарх Кіріл, спільно з іншими кремлівськими «собірателямі земель», стоїть на чолі ідеологів російської агресії. «Благословення» на загарбання Криму і інших українських земель, цього слуги президента Росії, лише ілюструє антихристиянську і антиукраїнську сутність так званого «московського православ’я». Багатостолітнє духовне поневолення нашого народу є причиною того що в Україні діє «п’ята колона» Росії в образі «московського православ’я». .Московські попи беруть участь у протестах проти дій українських збройних сил, співпрацюють із сепаратиськими бандформуваннями та «благословляють» вбивство ними українських військових, поширюють у церквах плітки й замовну антиукраїнську пропаганду.
В той же час ми знаємо багато імен правдивих священнослужителів у підпідпорядкуванні Московського Патріархату, які виступають проти облудної московської церковної політики та є правдивими патріотами України… не співпрацюють із сепаратиськими бандформуваннями.
Роз’єднання Українського Православ’я всім боляче сприймається всіма віруючими. Воно відволікає духовні сили народу на розбрат i протистояння, на взаємні суперечки. На нашу думку розділення православного середовища в Україні можна подолати лише об’єднанням в Єдиній помісній православній Церкві. Сьогодні Українська Церква – єдина й законна спадкоємиця древньої Київської митрополії розділена виключно зовнішніми чинниками за якими стоять російські спецслужби.
Єдність Церкви має глибинний, надприродний зміст, оскільки вона пов’язана з існуванням незаперечної істини, що Главою Церкви i її основоположником є сам Ісус Христос. «Він є Глава тіла Церкви» (Кол. 1,18). Тому поняття єдності Церкви завжди розуміється як єдність з її Главою. Православна еклезиологiя визначає єдиною ту Помісну Церкву (єдність Тіла), що займає певну канонічну територію в межах розселення свого народу та яка дотримується догматів Віри i канонічних правил щодо власного устрою та життя (І Вселенського Собору правило 4; ІV Вселенського Собору правила 17, 28; VІ Вселенського Собору правило 38; Усі ці, та інші канонічні норми завжди дотримувалися в Українському православ’ї, тому розмови про якусь додаткову «канонічність» потрібну для об’єднання розраховані або на невігласів, або на російських церковних агентів, відвертих прихильників московської духовної окупації України.
Кожний український православний християнин сьогодні має визначитися: чи він бажає добра своєму народові та виступає за створення Єдиної помісної православної Церкви в Україні, що буде зберігати в недоторканості догмати Христової Церкви та історичне i канонічне преємство, чи й надалі бажає перебувати в пазурах безбожного й богопротивного Московського православ’я?
Ми висловлюємо надію, що за підтримки новобраного Президента i демократичного Уряду України, місцевих органів влади, громадських організацій, політичних партій i рухів та врешті-решт всього суспільства в Україні буде створена Єдина Українська Помісна Православна Церква.
I ми віримо та закликаємо до цього, бо роз’єднання Церкви звершується руками людськими, а єднання – Промислом Божим!
Ми закликаємо єпископат і духовенство Української Православної Церкви Московського Патріархату розірвати пута, що багато століть тримають наш народ у духовній неволі, виснажують моральні й матеріальні сили нації. Іншого шляху немає. Це вибір між Добром і злом, між Істиною і лжею та, врешті-решт, між Христом і антихристом!
З Богом можливо все! А з нами Бог і Україна!

Київ, 
20-го травня 2014р ,