Новини

Шановний пане Президенте України
      Центральний Провід Республіканської Християнської Партії – заснованої політв’язнями комуністичного режиму , із обуренням констатує що Вами із нагоди Дня юриста, нагороджено  суддю апеляційного суду міста Києва у відставці Григорія Зубця орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня з формулюванням: "За вагомий особистий внесок у розбудову правової держави, забезпечення захисту конституційних прав і свобод громадян, багаторічну плідну працю та високий професіоналізм". 
    Це не відповідає дійсності тому що  що у березні 1984 року заступник голови Київського міського суду Григорій Зубець головував на засіданні, під час якого засудив  відомого дисидента і борця за волю України  Валерія Марченка до десяти років таборів особливого режиму і п’яти років заслання, що для хворого В. Марченка було (і таки виявилося) смертним вироком.
 

 

Детальніше


Виступ на телеканалі "Чесно" Голови РХП Поровського М.І.

Картинки по запросу Микола Поровський

Детельніше за посиланням

www.youtube.com/watch 

Детальніше




 Вітаю усіх побратимів -артилеристів 44ї артбригади ,усіх військовослужбовців ЗСУ із Днем артилерії та Днем інженерно-саперних військ

 
Детальніше


 В Свято-Михайлівському соборі УПЦ КП в м.Києві пройшла науково-теоретична конференція присвячена 20-річниці Республіканської Християнської партії. По завершенні конференції ряду представників РХП були вручені ордени від Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.

Вітаємо!

Детальніше



Михайло ГОРИНЬ - член Центрального Проводу, почесний голова РХП



  Народився 17 червня 1930 року в с. Кнісело Жидачівського р-ну на Львівщині.

1954 року закінчив факультет логіки та психології Львівського університету, працював учителем та директором шкіл у Дрогобицькій області.

З 1961 року - на науковій роботі у Львові. Один з організаторів національно-визвольного руху, що дістав назву шістдесятництво.

Заарештований 26 серпня 1964 року і засуджений на 6 років таборів суворого режиму за звинуваченням у проведенні антирадянської агітації і пропаганди. Карався в Мордовських концтаборах та у Володимирському централі.

Звільнившись, працював на будівництві на Рівненщині, згодом на заводі “Кінескоп”. За видання “Бюлетня Української Гельсінкської Групи” заарештований 3 грудня 1981 року і засуджений на 10 років таборів особливо суворого режиму з визнанням особливо небезпечним рецидивістом.

Карався в концтаборі Кучино на Уралі. Звільнений 2 липня 1987 року.

Став членом редколегії “Українського вісника”, головою Українського підкомітету Міжнаціонального комітету захисту політв’язнів, членом виконкому відновленої УГГ.

У вересні 1989 року обраний Головою секретаріату НРУ, в 1990 - заступником голови і Головою Політради НРУ.

Ініціатор і організатор Ланцюга єднання, Свята козацької слави, Всеукраїнського міжнаціонального конгресу в Одесі, “дитячої дипломатії”, Ліги партій країн Міжмор’я.

У березні 1990 року обраний народним депутатом від Залізничного в.о. № 260 м. Львова, співголова “Народної Ради” у Верховній Раді України.

Голова УРП з травня 1992 до жовтня 1995 року, потім Почесний Голова УРП.

Один із засновників РХП. На установчому з’їзді РХП обраний членом Центрального Проводу.