26 квітня 2014 року в суботу відбувся ХІІ з’їзд Республіканської Християнської партії. 75 делегатів  представляли 22 обласних організації у яких 5тис. 126 членів партії. Гостями з’їзду були засновник партії Зелених Віталій Кононов та Голова НРУ, кандидат в Президенти України Василь Куйбіда. З’їзд обрав Головою РХП на новий термін М. Поровського, затвердив новий склад Проводу та Раду партії. Делегати прийняли постанову підтримати у виборах на посаду Президента України В. Куйбіду. З’їзд прийняв політичну заяву та ряд інших рішень

Заява

ХІІ З’їзду Республіканської Християнської партії

Про політичну ситуацію в Україні

Після перемоги в Україні Єврореволюції та приходу до влади про європейських демократичних сил, Російська федерація, втрачаючи свій вплив в Україні, вдалася до прямої агресії, окупувавши частину української території – Крим. Дії Президента Путіна породили міждержавний геополітичний конфлікт. Російські війська, зібрані вздовж кордону України, несуть загрозу початку 3-ї світової війни….

З підписанням 17 квітня 2014 року чотиристоронніх Женевських угод мала б з’явитися надія на поступове мирне врегулювання російської агресії.

Але якщо вникнути у зміст Угод, то виявляється, що в них

- нема вимоги вивести російські війська з території України. Тобто фактично визнається анексія Криму;

- нема і згадки про збереження територіальної цілісності України. Тобто високі сторони не гарантують Україні недоторканності кордонів.

Швидко виявилося, що російська сторона по-своєму тлумачить Женевські угоди. Наприклад, під роззброєнням структур замість банд «сепаратистів» які збройно захопили будівлі влади, вона розуміє розформування «Самооборони» Дніпропетровська та Запоріжжя які чинять опір сепаратистам; під звільненням захоплених державних приміщень - ліквідацію Євромайдану.

Схожі заяви лунають і з вуст очільників української держави: здайте зброю, а хто хоче боронити Україну, нехай іде в міліцію чи в Нацгвардію.

У той час, коли нарешті більшість населення дозріла до думки, що Україні необхідно вступити в НАТО, українська влада ще раз підписалася в цій Угоді під позаблоковим статусом України.

Викликає здивування обіцянка амністії сепаратистам, які насправді є диверсантами і бандитами, керованими і озброєними з-за кордону. Ще більше дивує згода в.о. Президента О. Турчинова провести місцеві референдуми одночасно з виборами Президента 25 травня (хоча Конституція вимагає для цього 60 діб). Адже зрозуміло, що місцеві органи під тиском озброєних бойовиків «забезпечать» результати вигідні сепаратизму.

 Заявляючи, що Женевські угоди мають не зобов’язуючий, а рекомендаційний характер, російська сторона зовсім не збирається відводити свої війська від українських кордонів, далі втручається у внутрішні справи України, засилає диверсантів,  відверто підтримує сепаратистів, веде брутальну антиукраїнську пропаганду. Тобто Кремль не відмовляється від своїх імперських амбіцій, від наміру загарбати не лише східні області України, спроб відновити Російську імперію в колишніх межах за принципом «Где русский лапоть ступил – там русское». Хоча, на думку багатьох експертів, Росія стоїть на порозі краху.

Захід, який пішов у 1938 році на Мюнхенські угоди, сподівається й тепер утихомирити агресора, частково задовільнивши його апетит. Така недалекоглядна політика може призвести до появи російських танків не лише в Празі та Берліні, де вони вже були.

Михайло Драгоманов у статті “Відповідь” 1895 року написав: “Лишень тоді, коли ми покажемо свою силу хоч на частині своєї землі, зверне на нас увагу і Європа. Наївно ждати, щоб загал людей, навіть найгуманніших, турбувався з-за других лишень того, що їх б’ють. Мало хіба кого б’ють на земній кулі?! Люди інтересуються звичайно лишень тими, хто одбивається – і таким лишень звичайно і помагають”.

Отже, українцям доводиться одбиватися од ворога самим, заручившись хіба моральною підтримкою світу.

Але констатуємо надто мляві дії уряду України. Ця нерішучість частково пояснюється тим, що у Верховній та в місцевих радах перебувають члени Комуністичної партії – ці закоренілі вороги української державності, та проросійського непомірно роздутого клону – Партії регіонів. В державних органах на місцях, зокрема, в міліції та СБУ, досі заправляють проросійські елементи, готові будь-якої миті здатися на милість ворога. В органах влади потрібна негайна і рішуча люстрація.

Україні потрібна тверда, рішуча і висококваліфікована влада, здатна брати на себе відповідальність за долю народу. Вимагаємо від влади підтримати волю народу до створення загонів охорони громадського порядку та державних кордонів. Закликаємо народ до одностайної участі у виборах Президента, а негайно після них – у виборах Верховної та місцевих рад з тим, щоб рішучу перевагу в них здобули національно-демократичні сили. Закликаємо виборців бойкотувати КПУ та ПР, а від Верховної Ради вимагаємо заборонити їх у правовий спосіб як злочинні організації.

ХІІ з’їзд Республіканської Християнської партії висловлює стурбованість антиукраїнською діяльністю УПЦ Московського патріархату.