Новини

 Президент Литви нагородив групу українців – захисників Вільнюса 1991 року.
Президент Литви Гітанас Науседа з нагоди Дня захисників свободи вручив пам’ятні медалі групі активістів, які обороняли незалежну Литовську Республіку під час російської агресії 1991 року.

Детальніше


 У неділю, 8-го червня 2019р., відбувся  14-й з’їзд Республіканської Християнської партії – яка була заснована  політв’язнями :Михайлом Горинем, Миколою Руденком, Василем Овсієнком та іншими. Зїзд  привітав  Віталій Кононов, лідер патії Зелених із якою  РХП єднають давні дружні стосунки.  Голова РХП  Микола Поровський виступив із  доповіддю «Про ситуацію в Україні після президентських виборів та завдання РХП в руслі позачергових виборів Парламенту»...

Детальніше


Шановний пане Президенте України
      Центральний Провід Республіканської Християнської Партії – заснованої політв’язнями комуністичного режиму , із обуренням констатує що Вами із нагоди Дня юриста, нагороджено  суддю апеляційного суду міста Києва у відставці Григорія Зубця орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня з формулюванням: "За вагомий особистий внесок у розбудову правової держави, забезпечення захисту конституційних прав і свобод громадян, багаторічну плідну працю та високий професіоналізм". 
    Це не відповідає дійсності тому що  що у березні 1984 року заступник голови Київського міського суду Григорій Зубець головував на засіданні, під час якого засудив  відомого дисидента і борця за волю України  Валерія Марченка до десяти років таборів особливого режиму і п’яти років заслання, що для хворого В. Марченка було (і таки виявилося) смертним вироком.
 

 

Детальніше


Виступ на телеканалі "Чесно" Голови РХП Поровського М.І.

Картинки по запросу Микола Поровський

Детельніше за посиланням

www.youtube.com/watch 

Детальніше





Виступ Миколи Поровського на мітингу в Рівному 24 серпня



 Ми, націонал-демократи 90-х років, створювали Українську Державу для українців – заради здійснення української національної ідеї, добробуту українських громадян, соціальної справедливості, українського національного відродження та щасливого майбутнього прийдешніх поколінь українців. Нам чимало вдалося здійснити.

Однак, через розбрат  між  лідерами «помаранчевих»,  відсутності досвіду та браку політичної волі у очільників держави, міжпартійних  чвар,  спецоперацій московської агентури, спрямованої на розкол національно- демократичних сил,  до влади в Україні прийшли ті, для кого Україна тільки географічне поняття. Вони  боролися проти Незалежності і їм в Україні потрібні тільки  матеріальні ресурси –  надра, підприємства та ще дешева робоча сила. Вони  ненавидять все українське, продовжують русифікацію, хочуть запровадити російську мову як державну і є прислужниками  Москви.

В Україні ними створено криміналізовану, корумповану, спрямовану проти українського відродження систему влади, яка прагне позбавити українців права  на кращу долю. Тільки за два останні роки провладні олігархи вивели із України в офшорні зони, зокрема на Кіпр,  53 млрд. долл. – що дорівнює двом річним бюджетам України. Кількість міліардерів за роки влади Партії Регіонів подвоїлася, і кількість зубожілого населення теж подвоїлася. Владоможці Президента Януковича «дерибанять» залишки державної власності – порти, енергокомплекс, землю, ліси. Як наслідок такої злочинної, щодо України, діяльності  з’явилась реальна загроза дефолту – в результаті якого – падіння курсу гривні, втрата В той же час, піднятий вік виходу людей на пенсію (при тому що тривалість життя зменшується), скасовано ряд пільг «чорнобильцям», «афганцям», «дітям війни».

Бо не за таку Україну я і мої побратими боролися у 90-х роках, не за  таку Україну йшли на смерть кращі сини і доньки української нації – героїчні воїни УПА та підпілля ОУН. Загроза державності та долі і добробуту українців зобов’язує мене знову стати до боротьби у Парламенті за кращу долю України.

Наприкінці 90-х років я відійшов від парламентської політики – навчався в Академії Державного Управління (факультет вищих керівних кадрів), здобув фах магістра державного управління і працював 1-м заступником Голови Комітету з енергозбереження над завданнями енергетичної безпеки України. Згодом  зайнявся письменницькою творчістю. Однак від виборів до виборів ситуація в Україні стає все гіршою і я усвідомлюю, що у Новій Верховній Раді не обійтися без досвідчених і загартованих політичних бійців. Нас, націонал-демократичної опозиції у ВР 1-го скликання було всього 110, але ми і Декларацію про суверенітет прийняли і Незалежність проголосили і Прапор та Герб України затвердили. А нинішня опозиція заслабка – допустили прийняття закону, що уневажнює державний статус української мови, харківської угоди не заблокували, за якої здано Росії Севастополь.

Тож я, як борець за волю України і  національні права українців та соціальну справедливість, бажаю вивести український народ з стану до якого довели Україну нинішня криміналізована олігархічна влада. Я  боровся, борюся і буду боротися проти промосковської русифікаторської політики влади, проти розкрадання державної і народної власності,  проти їх діяльності спрямованої на зубожіння українців. Я борюся і буду боротися за українську Україну із соціально справедливим устроєм, державною загальнонародною власністю на підприємства, енергетичний комплекс, надра і землю, за Україну без олігархів і злодіїв у владі.

Що потрібно зробити суспільству?

-         Передусім обрати до Верховної Ради свідомих українців – чесних і патріотичних перевірених людей із християнськими переконаннями для яких інтереси України, добробут виборців є пріоритетними. Верховну Раду із «заповідника» багатіїв-неукраїнців виборці мають перетворити у конструктивний орган державного будівництва.